| | |
| ванта́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ванта́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ванта́жмо |
| 2 особа | ванта́ж | ванта́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ванта́житиму | ванта́житимемо, ванта́житимем |
| 2 особа | ванта́житимеш | ванта́житимете |
| 3 особа | ванта́житиме | ванта́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ванта́жу | ванта́жимо, ванта́жим |
| 2 особа | ванта́жиш | ванта́жите |
| 3 особа | ванта́жить | ванта́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ванта́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ванта́жив | ванта́жили |
| жін. р. | ванта́жила |
| сер. р. | ванта́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ванта́жений |
| Безособова форма |
| ванта́жено |
| Дієприслівник |
| ванта́живши |
