| | |
| вартува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (охороняти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вартува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | варту́ймо |
| 2 особа | варту́й | варту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вартува́тиму | вартува́тимемо, вартува́тимем |
| 2 особа | вартува́тимеш | вартува́тимете |
| 3 особа | вартува́тиме | вартува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | варту́ю | варту́ємо, варту́єм |
| 2 особа | варту́єш | варту́єте |
| 3 особа | варту́є | варту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| варту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вартува́в | вартува́ли |
| жін. р. | вартува́ла |
| сер. р. | вартува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вартува́вши |
