| вбезпеча́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (покладатися на щось; мати надію) | ||
| Інфінітив | вбезпеча́тися, вбезпеча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вбезпеча́ймося, вбезпеча́ймось | |
| 2 особа | вбезпеча́йся, вбезпеча́йсь | вбезпеча́йтеся, вбезпеча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вбезпеча́тимуся, вбезпеча́тимусь | вбезпеча́тимемося, вбезпеча́тимемось, вбезпеча́тимемся |
| 2 особа | вбезпеча́тимешся | вбезпеча́тиметеся, вбезпеча́тиметесь |
| 3 особа | вбезпеча́тиметься | вбезпеча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вбезпеча́юся, вбезпеча́юсь | вбезпеча́ємося, вбезпеча́ємось, вбезпеча́ємся |
| 2 особа | вбезпеча́єшся | вбезпеча́єтеся, вбезпеча́єтесь |
| 3 особа | вбезпеча́ється | вбезпеча́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вбезпеча́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вбезпеча́вся, вбезпеча́всь | вбезпеча́лися, вбезпеча́лись |
| жін. р. | вбезпеча́лася, вбезпеча́лась | |
| сер. р. | вбезпеча́лося, вбезпеча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вбезпеча́вшись | ||