| вбра́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (втягти щось у середину, насититися чим-небудь) | ||
| Інфінітив | вбра́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вбері́мо, вбері́м | |
| 2 особа | вбери́ | вбері́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вберу́ | вберемо́, вбере́м |
| 2 особа | вбере́ш | вберете́ |
| 3 особа | вбере́ | вберу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вбрав | вбра́ли |
| жін.р. | вбра́ла | |
| сер.р. | вбра́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вбра́вши | ||