| вв’я́зувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (зв’язувати, вплітати у щось) | ||
| Інфінітив | вв’я́зувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вв’я́зуймо | |
| 2 особа | вв’я́зуй | вв’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вв’я́зуватиму | вв’я́зуватимемо, вв’я́зуватимем |
| 2 особа | вв’я́зуватимеш | вв’я́зуватимете |
| 3 особа | вв’я́зуватиме | вв’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вв’я́зую | вв’я́зуємо, вв’я́зуєм |
| 2 особа | вв’я́зуєш | вв’я́зуєте |
| 3 особа | вв’я́зує | вв’я́зують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вв’я́зуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вв’я́зував | вв’я́зували |
| жін. р. | вв’я́зувала | |
| сер. р. | вв’я́зувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вв’я́зуваний | ||
| Безособова форма | ||
| вв’я́зувано | ||
| Дієприслівник | ||
| вв’я́зувавши | ||