| вві́рити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (довірити щось) | ||
| Інфінітив | вві́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вві́рмо | |
| 2 особа | ввір | вві́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вві́рю | вві́римо, вві́рим |
| 2 особа | вві́риш | вві́рите |
| 3 особа | вві́рить | вві́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вві́рив | вві́рили |
| жін.р. | вві́рила | |
| сер.р. | вві́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вві́рений | ||
| Безособова форма | ||
| вві́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| вві́ривши | ||