| | |
| ввіря́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (доручати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ввіря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ввіря́ймо |
| 2 особа | ввіря́й | ввіря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ввіря́тиму | ввіря́тимемо, ввіря́тимем |
| 2 особа | ввіря́тимеш | ввіря́тимете |
| 3 особа | ввіря́тиме | ввіря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ввіря́ю | ввіря́ємо, ввіря́єм |
| 2 особа | ввіря́єш | ввіря́єте |
| 3 особа | ввіря́є | ввіря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ввіря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ввіря́в | ввіря́ли |
| жін. р. | ввіря́ла |
| сер. р. | ввіря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ввіря́вши |
