| | |
| вганя́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вбігати кудись) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вганя́тися, вганя́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вганя́ймося, вганя́ймось |
| 2 особа | вганя́йся, вганя́йсь | вганя́йтеся, вганя́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вганя́тимуся, вганя́тимусь | вганя́тимемося, вганя́тимемось, вганя́тимемся |
| 2 особа | вганя́тимешся | вганя́тиметеся, вганя́тиметесь |
| 3 особа | вганя́тиметься | вганя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вганя́юся, вганя́юсь | вганя́ємося, вганя́ємось, вганя́ємся |
| 2 особа | вганя́єшся | вганя́єтеся, вганя́єтесь |
| 3 особа | вганя́ється | вганя́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вганя́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вганя́вся, вганя́всь | вганя́лися, вганя́лись |
| жін. р. | вганя́лася, вганя́лась |
| сер. р. | вганя́лося, вганя́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вганя́вшись |
