| вгати́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (витратити) | ||
| Інфінітив | вгати́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вгаті́мо, вгаті́м | |
| 2 особа | вгати́ | вгаті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вгачу́ | вга́тимо, вга́тим |
| 2 особа | вга́тиш | вга́тите |
| 3 особа | вга́тить | вга́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вгати́в | вгати́ли |
| жін.р. | вгати́ла | |
| сер.р. | вгати́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вга́чений | ||
| Безособова форма | ||
| вга́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| вгати́вши | ||