| | |
| вгомони́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вгомони́тися, вгомони́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вгомоні́мося, вгомоні́мось, вгомоні́мся |
| 2 особа | вгомони́ся, вгомони́сь | вгомоні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вгомоню́ся, вгомоню́сь | вгомо́нимося, вгомо́нимось, вгомо́нимся |
| 2 особа | вгомо́нишся | вгомо́нитеся, вгомо́нитесь |
| 3 особа | вгомо́ниться | вгомо́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вгомони́вся, вгомони́всь | вгомони́лися, вгомони́лись |
| жін.р. | вгомони́лася, вгомони́лась |
| сер.р. | вгомони́лося, вгомони́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вгомони́вшись |
