| | |
| вго́нити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вганяти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вго́нити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вго́ньмо |
| 2 особа | вгонь | вго́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вго́нитиму | вго́нитимемо, вго́нитимем |
| 2 особа | вго́нитимеш | вго́нитимете |
| 3 особа | вго́нитиме | вго́нитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вго́ню | вго́нимо, вго́ним |
| 2 особа | вго́ниш | вго́ните |
| 3 особа | вго́нить | вго́нять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вго́нячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вго́нив | вго́нили |
| жін. р. | вго́нила |
| сер. р. | вго́нило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вго́нивши |
