| вде́ржати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (підтримати) | ||
| Інфінітив | вде́ржати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вде́ржмо | |
| 2 особа | вдерж | вде́ржте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вде́ржу | вде́ржимо, вде́ржим |
| 2 особа | вде́ржиш | вде́ржите |
| 3 особа | вде́ржить | вде́ржать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вде́ржав | вде́ржали |
| жін.р. | вде́ржала | |
| сер.р. | вде́ржало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вде́ржаний | ||
| Безособова форма | ||
| вде́ржано | ||
| Дієприслівник | ||
| вде́ржавши | ||