| везу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | везу́чий | везу́ча | везу́че | везу́чі |
| родовий | везу́чого | везу́чої | везу́чого | везу́чих |
| давальний | везу́чому | везу́чій | везу́чому | везу́чим |
| знахідний | везу́чого, везу́чий | везу́чу | везу́че | везу́чих, везу́чі |
| орудний | везу́чим | везу́чою | везу́чим | везу́чими |
| місцевий | на/у везу́чому, везу́чім | на/у везу́чій | на/у везу́чому, везу́чім | на/у везу́чих |