| | |
| велича́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | велича́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | велича́ймо |
| 2 особа | велича́й | велича́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | велича́тиму | велича́тимемо, велича́тимем |
| 2 особа | велича́тимеш | велича́тимете |
| 3 особа | велича́тиме | велича́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | велича́ю | велича́ємо, велича́єм |
| 2 особа | велича́єш | велича́єте |
| 3 особа | велича́є | велича́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| велича́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | велича́в | велича́ли |
| жін. р. | велича́ла |
| сер. р. | велича́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вели́чаний |
| Безособова форма |
| вели́чано |
| Дієприслівник |
| велича́вши |
