| ве́нтер – іменник чоловічого роду | ||
| (ятір) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ве́нтер | ве́нтери |
| родовий | ве́нтера | ве́нтерів |
| давальний | ве́нтеру, ве́нтерові | ве́нтерам |
| знахідний | ве́нтер | ве́нтери |
| орудний | ве́нтером | ве́нтерами |
| місцевий | на/у ве́нтері | на/у ве́нтерах |
| кличний | ве́нтере* | ве́нтери* |
| [діал.] |