| | |
| вербалізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вербалізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вербалізу́ймо |
| 2 особа | вербалізу́й | вербалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вербалізува́тиму | вербалізува́тимемо, вербалізува́тимем |
| 2 особа | вербалізува́тимеш | вербалізува́тимете |
| 3 особа | вербалізува́тиме | вербалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | вербалізу́ю | вербалізу́ємо, вербалізу́єм |
| 2 особа | вербалізу́єш | вербалізу́єте |
| 3 особа | вербалізу́є | вербалізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вербалізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вербалізува́в | вербалізува́ли |
| жін. р. | вербалізува́ла |
| сер. р. | вербалізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вербалізо́ваний |
| Безособова форма |
| вербалізо́вано |
| Дієприслівник |
| вербалізува́вши |
