| | |
| вереди́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вереди́тися, вереди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вереді́мося, вереді́мось, вереді́мся |
| 2 особа | вереди́ся, вереди́сь | вереді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вереди́тимуся, вереди́тимусь | вереди́тимемося, вереди́тимемось, вереди́тимемся |
| 2 особа | вереди́тимешся | вереди́тиметеся, вереди́тиметесь |
| 3 особа | вереди́тиметься | вереди́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вереджу́ся, вереджу́сь | вередимо́ся, вередимо́сь, вереди́мся |
| 2 особа | вереди́шся | вередите́ся, вередите́сь |
| 3 особа | вереди́ться | вередя́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вередячи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вереди́вся, вереди́всь | вереди́лися, вереди́лись |
| жін. р. | вереди́лася, вереди́лась |
| сер. р. | вереди́лося, вереди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вереди́вшись |
