| верну́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (рухати; перекидати; нестримно рухатися великою масою; зводити розмову до чого-небудь; складати провину на кого-небудь) | ||
| Інфінітив | верну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | верні́мо, верні́м | |
| 2 особа | верни́ | верні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | верну́тиму | верну́тимемо, верну́тимем |
| 2 особа | верну́тимеш | верну́тимете |
| 3 особа | верну́тиме | верну́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | верну́ | ве́рнемо, ве́рнем |
| 2 особа | ве́рнеш | ве́рнете |
| 3 особа | ве́рне | ве́рнуть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ве́рнучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | верну́в | верну́ли |
| жін. р. | верну́ла | |
| сер. р. | верну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| верну́вши | ||