Верховий

Знайти приклади в літературі

верхови́й1 – прикметник
(той, що зверху; стос. верхової їзди)
відмінокоднинамножина
чол. р.жін. р.сер. р.
називнийверхови́йверхова́верхове́верхові́
родовийверхово́говерхово́їверхово́говерхови́х
давальнийверхово́муверхові́йверхово́муверхови́м
знахіднийверхови́й, верхово́говерхову́верхове́верхові́, верхови́х
оруднийверхови́мверхово́юверхови́мверхови́ми
місцевийна/у верхово́му, верхові́мна/у верхові́йна/у верхово́му, верхові́мна/у верхови́х


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *