взду́мати – дієслово доконаного виду | ||
(придумати щось не дуже розумне) | ||
Інфінітив | взду́мати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | взду́маймо | |
2 особа | взду́май | взду́майте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | взду́маю | взду́маємо, взду́маєм |
2 особа | взду́маєш | взду́маєте |
3 особа | взду́має | взду́мають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | взду́мав | взду́мали |
жін.р. | взду́мала | |
сер.р. | взду́мало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
взду́мавши |