| вив’я́зувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (розв’язувачи виймати; зв’язувати щось) | ||
| Інфінітив | вив’я́зувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вив’я́зуймо | |
| 2 особа | вив’я́зуй | вив’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вив’я́зуватиму | вив’я́зуватимемо, вив’я́зуватимем |
| 2 особа | вив’я́зуватимеш | вив’я́зуватимете |
| 3 особа | вив’я́зуватиме | вив’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вив’я́зую | вив’я́зуємо, вив’я́зуєм |
| 2 особа | вив’я́зуєш | вив’я́зуєте |
| 3 особа | вив’я́зує | вив’я́зують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вив’я́зуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вив’я́зував | вив’я́зували |
| жін. р. | вив’я́зувала | |
| сер. р. | вив’я́зувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вив’я́зуваний | ||
| Безособова форма | ||
| вив’я́зувано | ||
| Дієприслівник | ||
| вив’я́зувавши | ||