| ви́вітрити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (видалити за допомогою вітру) | ||
| Інфінітив | ви́вітрити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́вітрімо, ви́вітрім | |
| 2 особа | ви́вітри | ви́вітріть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́вітрю | ви́вітримо, ви́вітрим |
| 2 особа | ви́вітриш | ви́вітрите |
| 3 особа | ви́вітрить | ви́вітрять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́вітрив | ви́вітрили |
| жін.р. | ви́вітрила | |
| сер.р. | ви́вітрило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́вітрений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́вітрено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́вітривши | ||