| | |
| ви́гулькнутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́гулькнутися, ви́гулькнутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́гулькнімося, ви́гулькнімось, ви́гулькнімся |
| 2 особа | ви́гулькнися, ви́гулькнись | ви́гулькніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́гулькнуся, ви́гулькнусь | ви́гулькнемося, ви́гулькнемось, ви́гулькнемся |
| 2 особа | ви́гулькнешся | ви́гулькнетеся, ви́гулькнетесь |
| 3 особа | ви́гулькнеться | ви́гулькнуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́гулькнувся, ви́гулькнувсь | ви́гулькнулися, ви́гулькнулись |
| жін.р. | ви́гулькнулася, ви́гулькнулась |
| сер.р. | ви́гулькнулося, ви́гулькнулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́гулькнувшись |
