| виде́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (свідок) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | виде́ць | видці́ |
| родовий | видця́ | видці́в |
| давальний | видце́ві, видцю́ | видця́м |
| знахідний | видця́ | видці́в |
| орудний | видце́м | видця́ми |
| місцевий | на/у видце́ві, видці́, видцю́ | на/у видця́х |
| кличний | видцю́ | видці́ |
| [діал.] |