| | |
| ви́душитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́душитися, ви́душитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́душімося, ви́душімось, ви́душімся |
| 2 особа | ви́душися, ви́душись | ви́душіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́душуся, ви́душусь | ви́душимося, ви́душимось, ви́душимся |
| 2 особа | ви́душишся | ви́душитеся, ви́душитесь |
| 3 особа | ви́душиться | ви́душаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́душився, ви́душивсь | ви́душилися, ви́душились |
| жін.р. | ви́душилася, ви́душилась |
| сер.р. | ви́душилося, ви́душилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́душившись |
