| ви́душити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (витиснути) | ||
| Інфінітив | ви́душити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́душімо, ви́душім | |
| 2 особа | ви́души | ви́душіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́душу | ви́душимо, ви́душим |
| 2 особа | ви́душиш | ви́душите |
| 3 особа | ви́душить | ви́душать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́душив | ви́душили |
| жін.р. | ви́душила | |
| сер.р. | ви́душило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́душений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́душено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́душивши | ||