| видю́щий1 – прикметник | ||||
| (який бачить) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | видю́щий | видю́ща | видю́ще | видю́щі |
| родовий | видю́щого | видю́щої | видю́щого | видю́щих |
| давальний | видю́щому | видю́щій | видю́щому | видю́щим |
| знахідний | видю́щий, видю́щого | видю́щу | видю́ще | видю́щі, видю́щих |
| орудний | видю́щим | видю́щою | видю́щим | видю́щими |
| місцевий | на/у видю́щому, видю́щім | на/у видю́щій | на/у видю́щому, видю́щім | на/у видю́щих |