| | |
| ви́ділитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́ділитися, ви́ділитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́ділімося, ви́ділімось, ви́ділімся |
| 2 особа | ви́ділися, ви́ділись | ви́діліться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́ділюся, ви́ділюсь | ви́ділимося, ви́ділимось, ви́ділимся |
| 2 особа | ви́ділишся | ви́ділитеся, ви́ділитесь |
| 3 особа | ви́ділиться | ви́діляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́ділився, ви́діливсь | ви́ділилися, ви́ділились |
| жін.р. | ви́ділилася, ви́ділилась |
| сер.р. | ви́ділилося, ви́ділилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́ділившись |
