| визнача́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | визнача́тися, визнача́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | визнача́ймося, визнача́ймось | |
| 2 особа | визнача́йся, визнача́йсь | визнача́йтеся, визнача́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | визнача́тимуся, визнача́тимусь | визнача́тимемося, визнача́тимемось, визнача́тимемся |
| 2 особа | визнача́тимешся | визнача́тиметеся, визнача́тиметесь |
| 3 особа | визнача́тиметься | визнача́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | визнача́юся, визнача́юсь | визнача́ємося, визнача́ємось, визнача́ємся |
| 2 особа | визнача́єшся | визнача́єтеся, визнача́єтесь |
| 3 особа | визнача́ється | визнача́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| визнача́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | визнача́вся, визнача́всь | визнача́лися, визнача́лись |
| жін. р. | визнача́лася, визнача́лась | |
| сер. р. | визнача́лося, визнача́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| визнача́вшись | ||