| | |
| ви́кашлятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́кашлятися, ви́кашлятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́кашляймося, ви́кашляймось |
| 2 особа | ви́кашляйся, ви́кашляйсь | ви́кашляйтеся, ви́кашляйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́кашляюся, ви́кашляюсь | ви́кашляємося, ви́кашляємось, ви́кашляємся |
| 2 особа | ви́кашляєшся | ви́кашляєтеся, ви́кашляєтесь |
| 3 особа | ви́кашляється | ви́кашляються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́кашлявся, ви́кашлявсь | ви́кашлялися, ви́кашлялись |
| жін.р. | ви́кашлялася, ви́кашлялась |
| сер.р. | ви́кашлялося, ви́кашлялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́кашлявшись |
