| ви́кинутий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́кинутий | ви́кинута | ви́кинуте | ви́кинуті |
| родовий | ви́кинутого | ви́кинутої | ви́кинутого | ви́кинутих |
| давальний | ви́кинутому | ви́кинутій | ви́кинутому | ви́кинутим |
| знахідний | ви́кинутий, ви́кинутого | ви́кинуту | ви́кинуте | ви́кинуті, ви́кинутих |
| орудний | ви́кинутим | ви́кинутою | ви́кинутим | ви́кинутими |
| місцевий | на/у ви́кинутому, ви́кинутім | на/у ви́кинутій | на/у ви́кинутому, ви́кинутім | на/у ви́кинутих |