| | |
| ви́клепати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́клепати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́клепаймо, ви́клеплімо, ви́клеплім |
| 2 особа | ви́клепай, ви́клепли | ви́клепайте, ви́клепліть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́клепаю, ви́клеплю | ви́клепаємо, ви́клепаєм, ви́клеплемо, ви́клеплем |
| 2 особа | ви́клепаєш, ви́клеплеш | ви́клепаєте, ви́клеплете |
| 3 особа | ви́клепає, ви́клепле | ви́клепають, ви́клеплють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́клепав | ви́клепали |
| жін.р. | ви́клепала |
| сер.р. | ви́клепало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ви́клепаний |
| Безособова форма |
| ви́клепано |
| Дієприслівник |
| ви́клепавши |
