| ви́кувати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (виробити з металу) | ||
| Інфінітив | ви́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́куймо | |
| 2 особа | ви́куй | ви́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́кую | ви́куємо, ви́куєм |
| 2 особа | ви́куєш | ви́куєте |
| 3 особа | ви́кує | ви́кують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́кував | ви́кували |
| жін.р. | ви́кувала | |
| сер.р. | ви́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́куваний | ||
| Безособова форма | ||
| ви́кувано | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́кувавши | ||