| вилицюва́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вилицюва́тий | вилицюва́та | вилицюва́те | вилицюва́ті |
| родовий | вилицюва́того | вилицюва́тої | вилицюва́того | вилицюва́тих |
| давальний | вилицюва́тому | вилицюва́тій | вилицюва́тому | вилицюва́тим |
| знахідний | вилицюва́того, вилицюва́тий | вилицюва́ту | вилицюва́те | вилицюва́тих, вилицюва́ті |
| орудний | вилицюва́тим | вилицюва́тою | вилицюва́тим | вилицюва́тими |
| місцевий | на/у вилицюва́тому, вилицюва́тім | на/у вилицюва́тій | на/у вилицюва́тому, вилицюва́тім | на/у вилицюва́тих |