| ви́літати – дієслово доконаного виду | ||
| (літаючи, пробути певний час в у повітрі) | ||
| Інфінітив | ви́літати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́літаймо | |
| 2 особа | ви́літай | ви́літайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́літаю | ви́літаємо, ви́літаєм |
| 2 особа | ви́літаєш | ви́літаєте |
| 3 особа | ви́літає | ви́літають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́літав | ви́літали |
| жін.р. | ви́літала | |
| сер.р. | ви́літало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́літавши | ||