| | |
| ви́лічитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́лічитися, ви́лічитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́лічімося, ви́лічімось, ви́лічімся |
| 2 особа | ви́лічися, ви́лічись | ви́лічіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́лічуся, ви́лічусь | ви́лічимося, ви́лічимось, ви́лічимся |
| 2 особа | ви́лічишся | ви́лічитеся, ви́лічитесь |
| 3 особа | ви́лічиться | ви́лічаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́лічився, ви́лічивсь | ви́лічилися, ви́лічились |
| жін.р. | ви́лічилася, ви́лічилась |
| сер.р. | ви́лічилося, ви́лічилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́лічившись |
