| ви́маглювати – дієслово доконаного виду | ||
| (викачати – білизну) | ||
| Інфінітив | ви́маглювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́маглюймо | |
| 2 особа | ви́маглюй | ви́маглюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́маглюю | ви́маглюємо, ви́маглюєм |
| 2 особа | ви́маглюєш | ви́маглюєте |
| 3 особа | ви́маглює | ви́маглюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́маглював | ви́маглювали |
| жін.р. | ви́маглювала | |
| сер.р. | ви́маглювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́маглювавши | ||