| ви́митий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́митий | ви́мита | ви́мите | ви́миті |
| родовий | ви́митого | ви́митої | ви́митого | ви́митих |
| давальний | ви́митому | ви́митій | ви́митому | ви́митим |
| знахідний | ви́митий, ви́митого | ви́миту | ви́мите | ви́миті, ви́митих |
| орудний | ви́митим | ви́митою | ви́митим | ви́митими |
| місцевий | на/у ви́митому, ви́митім | на/у ви́митій | на/у ви́митому, ви́митім | на/у ви́митих |