| | | | |
| ви́нагороджений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ви́нагороджений | ви́нагороджена | ви́нагороджене | ви́нагороджені |
| родовий | ви́нагородженого | ви́нагородженої | ви́нагородженого | ви́нагороджених |
| давальний | ви́нагородженому | ви́нагородженій | ви́нагородженому | ви́нагородженим |
| знахідний | ви́нагороджений, ви́нагородженого | ви́нагороджену | ви́нагороджене | ви́нагороджені, ви́нагороджених |
| орудний | ви́нагородженим | ви́нагородженою | ви́нагородженим | ви́нагородженими |
| місцевий | на/у ви́нагородженому, ви́нагородженім | на/у ви́нагородженій | на/у ви́нагородженому, ви́нагородженім | на/у ви́нагороджених |
