| | |
| винайма́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | винайма́тися, винайма́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | винайма́ймося, винайма́ймось |
| 2 особа | винайма́йся, винайма́йсь | винайма́йтеся, винайма́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | винайма́тимуся, винайма́тимусь | винайма́тимемося, винайма́тимемось, винайма́тимемся |
| 2 особа | винайма́тимешся | винайма́тиметеся, винайма́тиметесь |
| 3 особа | винайма́тиметься | винайма́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | винайма́юся, винайма́юсь | винайма́ємося, винайма́ємось, винайма́ємся |
| 2 особа | винайма́єшся | винайма́єтеся, винайма́єтесь |
| 3 особа | винайма́ється | винайма́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| винайма́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | винайма́вся, винайма́всь | винайма́лися, винайма́лись |
| жін. р. | винайма́лася, винайма́лась |
| сер. р. | винайма́лося, винайма́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| винайма́вшись |
