| виноку́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | виноку́р | виноку́ри |
| родовий | виноку́ра | виноку́рів |
| давальний | виноку́рові, виноку́ру | виноку́рам |
| знахідний | виноку́ра | виноку́рів |
| орудний | виноку́ром | виноку́рами |
| місцевий | на/у виноку́рові, виноку́рі | на/у виноку́рах |
| кличний | виноку́ре | виноку́ри |
| [рідко] |