| винятко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | винятко́вий | винятко́ва | винятко́ве | винятко́ві |
| родовий | винятко́вого | винятко́вої | винятко́вого | винятко́вих |
| давальний | винятко́вому | винятко́вій | винятко́вому | винятко́вим |
| знахідний | винятко́вий | винятко́ву | винятко́ве | винятко́ві |
| орудний | винятко́вим | винятко́вою | винятко́вим | винятко́вими |
| місцевий | на/у винятко́вому, винятко́вім | на/у винятко́вій | на/у винятко́вому, винятко́вім | на/у винятко́вих |