| виокре́млювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | виокре́млювання | |
| родовий | виокре́млювання | |
| давальний | виокре́млюванню | |
| знахідний | виокре́млювання | |
| орудний | виокре́млюванням | |
| місцевий | на/у виокре́млюванні, виокре́млюванню | |
| кличний | виокре́млювання* |