| | |
| ви́плескати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́плескати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́плещімо, ви́плещім, ви́плескаймо |
| 2 особа | ви́плещи, ви́плескай | ви́плещіть, ви́плескайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́плещу, ви́плескаю | ви́плещемо, ви́плещем, ви́плескаємо, ви́плескаєм |
| 2 особа | ви́плещеш, ви́плескаєш | ви́плещете, ви́плескаєте |
| 3 особа | ви́плеще, ви́плескає | ви́плещуть, ви́плескають |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́плескав | ви́плескали |
| жін.р. | ви́плескала |
| сер.р. | ви́плескало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ви́плесканий |
| Безособова форма |
| ви́плескано |
| Дієприслівник |
| ви́плескавши |
