| | |
| випо́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (очищати від бур’янів) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | випо́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | випо́люймо |
| 2 особа | випо́люй | випо́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | випо́люватиму | випо́люватимемо, випо́люватимем |
| 2 особа | випо́люватимеш | випо́люватимете |
| 3 особа | випо́люватиме | випо́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | випо́люю | випо́люємо, випо́люєм |
| 2 особа | випо́люєш | випо́люєте |
| 3 особа | випо́лює | випо́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| випо́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | випо́лював | випо́лювали |
| жін. р. | випо́лювала |
| сер. р. | випо́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| випо́люваний |
| Безособова форма |
| випо́лювано |
| Дієприслівник |
| випо́лювавши |
