| | | | |
| випра́вно-трудови́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | випра́вно-трудови́й | випра́вно-трудова́ | випра́вно-трудове́ | випра́вно-трудові́ |
| родовий | випра́вно-трудово́го | випра́вно-трудово́ї | випра́вно-трудово́го | випра́вно-трудови́х |
| давальний | випра́вно-трудово́му | випра́вно-трудові́й | випра́вно-трудово́му | випра́вно-трудови́м |
| знахідний | випра́вно-трудови́й | випра́вно-трудову́ | випра́вно-трудове́ | випра́вно-трудові́ |
| орудний | випра́вно-трудови́м | випра́вно-трудово́ю | випра́вно-трудови́м | випра́вно-трудови́ми |
| місцевий | на/у випра́вно-трудово́му, випра́вно-трудові́м | на/у випра́вно-трудові́й | на/у випра́вно-трудово́му, випра́вно-трудові́м | на/у випра́вно-трудови́х |
