| | |
| випру́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (видаляти, виганяти – комах-паразитів) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | випру́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | випру́джуймо |
| 2 особа | випру́джуй | випру́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | випру́джуватиму | випру́джуватимемо, випру́джуватимем |
| 2 особа | випру́джуватимеш | випру́джуватимете |
| 3 особа | випру́джуватиме | випру́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | випру́джую | випру́джуємо, випру́джуєм |
| 2 особа | випру́джуєш | випру́джуєте |
| 3 особа | випру́джує | випру́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| випру́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | випру́джував | випру́джували |
| жін. р. | випру́джувала |
| сер. р. | випру́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| випру́джувавши |
