| ви́п’ятити – дієслово доконаного виду | ||
| (випнути) | ||
| Інфінітив | ви́п’ятити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́п’ятімо, ви́п’ятім | |
| 2 особа | ви́п’яти | ви́п’ятіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́п’ячу | ви́п’ятимо, ви́п’ятим |
| 2 особа | ви́п’ятиш | ви́п’ятите |
| 3 особа | ви́п’ятить | ви́п’ятять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́п’ятив | ви́п’ятили |
| жін.р. | ви́п’ятила | |
| сер.р. | ви́п’ятило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́п’ячений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́п’ячено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́п’ятивши | ||