| ви́ритий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́ритий | ви́рита | ви́рите | ви́риті |
| родовий | ви́ритого | ви́ритої | ви́ритого | ви́ритих |
| давальний | ви́ритому | ви́ритій | ви́ритому | ви́ритим |
| знахідний | ви́ритий, ви́ритого | ви́риту | ви́рите | ви́риті, ви́ритих |
| орудний | ви́ритим | ви́ритою | ви́ритим | ви́ритими |
| місцевий | на/у ви́ритому, ви́ритім | на/у ви́ритій | на/у ви́ритому, ви́ритім | на/у ви́ритих |