| ви́рубати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́рубати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́рубаймо | |
| 2 особа | ви́рубай | ви́рубайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́рубаю | ви́рубаємо, ви́рубаєм |
| 2 особа | ви́рубаєш | ви́рубаєте |
| 3 особа | ви́рубає | ви́рубають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́рубав | ви́рубали |
| жін.р. | ви́рубала | |
| сер.р. | ви́рубало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́рубаний | ||
| Безособова форма | ||
| ви́рубано | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́рубавши | ||